Хореографія

факультет культури і мистецтв

https://kultart.lnu.edu.ua/academics/osv-tni-prohramy

Спеціальність В6 Перформативні мистецтва

Об’єкт вивчення та діяльності – перформативних мистецтв (хореографічне мистецтво/сценічне мистецтво), методологічні, мистецтвознавчі, соціокультурні, педагогічні аспекти перформативних мистецтв.

Ціль навчання: теоретико-методологічна підготовка науковців здатних проводити власне наукове дослідження у сфері професійної діяльності, продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми у сфері перформативних мистецтв (хореографічне мистецтво/сценічне мистецтво), що передбачає переосмислення наявних та створення нових цілісних знань у (може з ?) перформативних мистецтв.

Теоретичний зміст предметної області:

–         концептуальні засади перформативних мистецтв принципи, поняття, засоби та закономірності розвитку мистецтв,

–         принципи, форми, методи та методики педагогічної діяльності у сфері вищої освіти перформативних мистецтв;

–         методологія та методи наукових досліджень у сфері перформативних мистецтв;

–         принципи та методи організаційно-управлінської діяльності у сфері перформативних мистецтв та освіти.

Методи, методики та технології:

–         загальнонаукові, порівнянного та історико-культурного, мистецького аналізу, моделювання даних, сучасних цифрових технологій, методи обробки інформації:

–         методи, методики, технології навчання перформативних мистецтв у закладах вищої освіти;

–         методи, методики, технології проведення наукового дослідження з мистецьких, педагогічних, організаційно-управлінських проблем сфери перформативних мистецтв.

Інструменти та обладнання:

–         комп’ютерне та програмне забезпечення, мультимедійні засоби у сфері діяльності перформативних мистецтв;

–         обладнання для дослідження та зберігання творів мистецтва, інформаційні та комунікаційні технології.

Освітньо-наукова програма спрямована на оволодіння знаннями та навичками досліджень перформативних мистецтв, викладання перформативних дисциплін у ЗВО, враховує новітні наукові вимоги щодо зв’язку теоретичних та практичних положень та їхнім застосуванням у критичному аналізі перформативних мистецтв; формує науковців і викладачів із науковим способом мислення та уявою, здатних не лише використовувати набуті знання, але й генерувати нові наукові ідеї на базі сучасних досягнень науки та мистецтва.

Ключові слова: культура, мистецтво, перформативні мистецтва, хореографічне/сценічне мистецтво, філософія мистецтва, хореографія, театр (театрознавство), танець, балет (балетознавство), хореологія, етнохореоглогія, артист, хореограф, режисер, балетмейстер, постановник, музика, танцювальний/драматичний/музичний театр, кіно, перформанс, контактна імпровізація, тілесність, сценарій, звук, хореографічна/театральна критика, синтез мистецтв, хореографічний/сценічний текст.

Формує науковця здатного розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі знань В Культура мистецтво та гуманітарні науки, професійної діяльності, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій у сфері вивчення перформативних мистецтв в основу яких закладено розвиток новітнього наукового сприйняття міжнародних та Українських культурно-мистецьких досягнень.

231      Викладачі університетів та закладів вищої освіти;

2351.1 Наукові співробітники (методи навчання);

245      Професіонали в галузі художньої творчості;

2454    Професіонали в галузі хореографії;

2454.1 Мистецтвознавці (хореографія);

2455.1 Мистецтвознавці (кіномистецтво, театр. естрада).

Зазначений перелік не є вичерпним. Разом з тим, працевлаштування може бути орієнтоване й на інші посади та види професійної діяльності у галузі В Культура мистецтво та гуманітарні науки, що потребують кваліфікації доктора філософії з перформативних мистецтв.

Викладання здійснюється у формі лекцій, мультимедійних та інтерактивних лекцій, семінарів, практичних занять, самостійного наукового дослідження.

Поточний контроль: усне та письмове опитування, оцінка роботи в малих групах, тестування, захист індивідуальних завдань. Форми контролю – іспит/залік.

Підсумковий контроль: екзамени та заліки з урахуванням накопичених балів поточного контролю.

Звіти аспірантів за результатами виконання затвердженого індивідуального плану наукової роботи щорічно заслуховуються на засіданні кафедри.

Атестація: підготовка та публічний публічного захист дисертаційної роботи.

ЗK02. Здатність розробляти проєкти та управляти ними.

ЗК03. Здатність працювати в міжнародному контексті.

ЗК04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

СК02. Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у вищій освіті в галузі культури і мистецтва.

СК03. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру в сфері хореографії (перформативних мистецтв), оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень.

СК04. Здатність ініціювати, розробляти і реалізовувати комплексні інноваційні проєкти у сфері хореографії (перформативних мистецтв), лідерство під час їх реалізації.

СК05. Здатність з різних дослідницьких позицій формулювати методологічну базу власного наукового дослідження, аналізувати та оцінювати його актуальність і значення для суспільно-політичного, мистецького життя, національної та світової культури, для розвитку інших галузей науки і мистецтва.

СK06. Здатність обґрунтовано обирати та використовувати методи та інструменти наукових досліджень у сфері культури та мистецтва.

СК07. Здатність генерувати нові ідеї щодо розвитку хореографічної (перформативних) теорії та практики, аналізувати, оцінювати та прогнозувати відповідні процеси.

РН02. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми хореографії (перформативних мистецтв) державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних міжнародних наукових виданнях.

РН03. Застосовувати загальні принципи та методи гуманітарних наук, а також сучасні методи досліджень у хореографії (театрознавства) для провадження наукових досліджень у сфері хореографічного мистецтва (перформативних мистецтв) та у викладацькій діяльності.

РН04. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проєкти, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові, соціальні та культурно-мистецькі проблеми хореографії (перформативних мистецтв) з урахуванням соціальних, економічних та правових аспектів.

РН05. Формулювати і перевіряти гіпотези, використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, емпіричних досліджень і моделювання, наявну джерельну базу.

РН06. Планувати і виконувати емпіричні та/або теоретичні дослідження з хореографії (перформативних мистецтв) та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм професійної і академічної етики, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми.

РН07. Організовувати і здійснювати освітній процес у хореографії, його наукове, навчально-методичне та нормативне забезпечення, розробляти і викладати культурологічні та спеціальні навчальні дисципліни з хореографії (перформативних мистецтв) у закладах вищої освіти.

РН08. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та/або складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи.

До викладання на освітній програмі залучаються фахівці-практики, митці провідних науково-інформаційних та культурно-мистецьких центрів України та закордону.

Наукова бібліотека, читальні зали, віртуальний читальний зал із доступом до мережі Інтернет. Доступ до наукометричних баз Scopus/ Web of Science.

–      Бердянським державним педагогічним університетом;

–      Вінницьким державний педагогічним університетом ім. Михайла Коцюбинського;

–      Волинським національним університетом ім. Лесі Українки;

–      Державним закладом «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка»;

–      Державним закладом «Південноукраїнський національний університет ім. К. Ушинського»;

–      Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка;

–      КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради;

–      Київським національним університетом культури і мистецтв;

–      Київською муніципальною академією естрадного та циркового мистецтв;

–      Київським столичним університетом ім. Бориса Грінченка;

–      Кіровоградським державний педагогічним університетом ім. В. Винниченка.

–      Криворізьким державним педагогічним університетом;

–      Львівським державним університетом фізичної культури ім. І. Боберського;

–      Львівським обласним університетом післядипломної педагогічної освіти;

–      Львівською національною академією ім. М. В. Лисенка;

–      Львівською національною академією мистецтв;

–      Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Богдана Хмельницького;

–      Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова;

–      Полтавським національним педагогічним університетом ім. В. Г. Короленка;

–      Рівненським державним гуманітарним університетом;

–      Сумським державним педагогічним університетом ім. А. С. Макаренка;

–      Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка;

–      Уманським державним педагогічним університетом ім. Павла Тичини;

–      Харківським національним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди;

–      Харківською державною академією культури;

–      Херсонським державним університетом;

–      Хмельницькою гуманітарно-педагогічною академією;

–      Центральноукраїнським державним університетом ім. Володимира Винниченка (м. Кропивницький);

та ін.

Серед них:

–     Австрійською службою академічних обмінів (АСО-ТзВО) (Австрія);

–     Академія перформативних мистецтв в Празі (Чехія);

–     Варшавський університет (Польща);

–     Вроцлавський університет (Польща);

–     Кишинівський педагогічний університет (Молдова);

–     Ряшівський університет (Польща);

–     Український Вільний Університет (Німеччина);

–     Українсько-австрійське бюро кооперації в освіті, науці та культурі;

–     Ягеллонський університет (Польща).

контролю

Складова 1 (глибинні знання зі спеціальності)

Складова 1 (глибинні знання зі спеціальності)

Дисертація не повинна містити академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації.

Дисертація має відповідати вимогам, встановленим законодавством.