Середня освіта (Українська мова і література)

імені Івана Франка, філологічний факультет

Кваліфікація: магістр освіти зі спеціальності 014 Середня освіта, спеціалізації 014.01  (українська мова і література)

Серія НД №1492496 від 25 вересня 2017 р.

Львівський національний університет імені Івана Франка відповідно до рішення Акредитаційної комісії від 27 грудня 2013  р. протокол №108 (наказ МОН України від 08.01.2014 №1-л), з галузі знань (спеціальності) 01 Освіта / Педагогіка (014 Середня освіта) визнано акредитованим за рівнем магістр (на підставі наказу МОН України від 19.12.2016 № 1565)

Термін дії сертифіката до 1 липня 2024 р.

Формування особистості фахівця, здатного вирішувати складні нестандартні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру у галузі середньої освіти та вищої школи, який володіє знаннями й уміннями психолого-педагогічних особливостей навчально-виховного процесу у середній школі, сучасними педагогічними технологіями, методами організації творчого пошуку майбутнього фахівця. Забезпечення підготовки фахівців з освіти та філології, які володіють фундаментальними знаннями та практичними навичками філологічних досліджень; формування критичного мислення та практичних навичок проведення наукових досліджень. Набуття освітньої та професійної кваліфікації для здійснення професійної діяльності, пов’язаної із аналізом, творенням, перетворенням і оцінюванням письмових та усних текстів різних жанрів і стилів (як із науково-дослідною, критично-аналітичною, так і з прикладною метою).

спеціальність 014  Середня освіта

спеціалізація: 014.01 Українська мова і література.

Програма спрямована на оволодіння фундаментальними знаннями та навичками педагогічних та філологічних досліджень, викладання української мови та літератури у ЗОШ, ВНЗ, враховує новітні вимоги щодо зв’язку теоретичних положень та їхнім застосуванням в освіті через проходження науково-дослідної та асистентської практик; формує фахівців і викладачів із філологічним способом мислення та уявою, здатних не лише використовувати набуті знання, але й генерувати нові на базі сучасних досягнень науки.

Програма передбачає поглиблені знання і практичні навички використання іноземних мов за фахом та створення умов для академічної мобільності і навчання на філологічних факультетах як провідних ВНЗ України, так і за кордоном.

Цілі навчання: підготовка висококваліфікованих фахівців з філологічної освіти, які мають фундаментальні фахові знання, демонструють сучасне мислення та володіють прикладними навичками, необхідними для дослідження та вирішення освітніх проблем.

Теоретичний зміст предметної області: теорія філологічної науки і теорія наукових галузей, які відповідають предметній спеціалізації.

Методи: поєднання методів і засобів, які застосовують у філологічній науці та наукових галузях, які відповідають предметній спеціалізації.

Інструменти й обладнання: сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні технології (комунікаційні, пошукові, аналітичні).

Програма передбачає поглиблені знання і практичні навички використання іноземних мов за фахом та створення можливостей для академічної мобільності і стажування на філологічних факультетах як провідних ВНЗ України, так і за кордоном.

Випускник магістратури може працювати в науковій, літературно-видавничій та освітній галузях; на викладацьких посадах у закладах загальної середньої освіти, ВНЗ усіх рівнів акредитації (за наявності в освітній програмі циклу психолого-педагогічних та методичних дисциплін і проходження відповідних практик); у друкованих та електронних засобах масової інформації, PR-технологіях; у різноманітних фондах, спілках, фундаціях гуманітарного спрямування, музеях, мистецьких і культурних центрах тощо, провадити перекладацьку діяльність

Викладання здійснюється у формі лекцій, мультимедійних та інтерактивних лекцій, семінарів, практичних занять, самостійного навчання, індивідуальних занять тощо.

Поточний контроль – усне та письмове опитування, оцінка роботи в малих групах, тестування, захист індивідуальних завдань.

Підсумковий контроль – екзамени та заліки з урахуванням накопичених балів поточного контролю.

Державна атестація – підготовка та публічний захист (представлення) кваліфікаційної (магістерської) роботи. Атестація здійснюється у формі публічного захисту.

ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 4. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК 5. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

ЗК 6. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК 7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 8. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК 9. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК 10. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК 11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 12. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).

ЗК 13. Здатність працювати в команді.

ЗК 14. Здатність розробляти та управляти проектами.

ЗК 15. Здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми.

ФК 2. Здатність вивчати психологічні особливості засвоєння учнями / вихованцями навчальної інформації.

ФК 3. Здатність здійснювати добір методів і засобів навчання з педагогіки, психології, методики та філології, спрямованих на розвиток індивідуальних здібностей учнів / вихованців, з урахуванням їхніх вікових фізіологічних і психологічних особливостей.

ФК 4. Здатність формувати в учнів / вихованців предметні компетентності.

ФК 5. Здатність застосовувати комплекс стимулів для заохочення і розвитку потенціалу учнів / вихованців.

ФК 6. Здатність здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів у процесі філологічної діяльності.

ФК  7. Здатність організувати комунікацію учнів і вихованців, створювати рівноправну, справедливу і доброзичливу атмосферу на заняттях з української мови та літератури, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їхніх соціально-культурно-економічних особливостей.

ФК 8. Здатність орієнтуватися у психолого-педагогічних засадах мовно-літературного розвитку дітей та молоді.

ФК 9. Усвідомлення художньо-виховного, національно-світоглядного, творчо-розвивального потенціалу мови та словесного мистецтва для дітей та молоді.

ФК 10. Здатність враховувати психофізіологічні характеристиках дитини у процесі навчання української мови та літератури.

ФК 11. Здатність застосовувати вербальний коментар щодо виконання вправ у лаконічній та доступній для школярів формі.

ФК 12. Здатність до розроблення навчально-методичних матеріалів для проведення занять з української мови та літератури.

ФК  13. Вільне володіння філологічною термінологією.

ФК 14. Здатність екстраполювати національні, етнічні, регіональні соціокультурні цінності та традиції в освітнє середовище в процесі навчання української мови та літератури.

ФК 15. Демонстрування власної філологічної та педагогічної культури.

ФК 16. Здатність використовувати когнітивно-пізнавальну активність, творчо-пошукові дії в процесі роботи над мовно-літературними явищами.

ФК 17. Уміння діагностувати й корегувати власну професійну діяльність (філологічну, педагогічну), оцінювати педагогічний досвід у галузі викладання філологічних дисциплін з метою професійного самовдосконалення й свідомого вибору шляхів вирішення проблем у навчально-виховному процесі.

ФК 18. Здатність аналізувати й інтерпретувати мовно-літературні процеси, зіставляти інформацію, порівнювати явища

ПРН 2. Аналізувати головні тенденції історичного розвитку українського народу, аргументувати свої погляди на дискусійні моменти української історії та сучасного суспільного життя.

ПРН 3. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.

ПРН 4. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.

ПРН 5. Демонструвати розуміння фундаментальних принципів буття людини, природи, суспільства.

ПРН 6. Співпрацювати з колегами, представниками інших культур та релігій, прибічниками різних політичних поглядів тощо.

ПРН 7. Використовувати іноземну мову для організації ефективної міжкультурної комунікації.

ПРН 8. Застосовувати філологічні знання для розв’язання професійних завдань.

ПРН 9. Використовувати інформаційні й комунікаційні технології, зокрема для вирішення стандартних завдань професійної діяльності.

ПРН 10. Виділяти галузі філології й окреслювати коло їх основних проблем.

ПРН 11. Знати систему мови.

ПРН 12. Знати історію мови і літератури, що вивчаються.

ПРН 13. Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.

ПРН 14. Створювати усні й письмові тексти різних жанрів і стилів державною та іноземною (іноземними) мовами.

ПРН 15. Аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.

ПРН 16. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їх специфіку й місце в літературному процесі.

ПРН 17. Використовувати мову(и), що вивчається(ються), в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя.

ПРН 18. Здійснювати лінгвістичний та літературознавчий аналіз текстів різних стилів і жанрів.

ПРН 19. Окреслювати основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну філологічну галузь, пояснювати їх взаємозв’язок у цілісній системі знань.

ПРН 20. Демонструвати знання з обраної філологічної спеціалізації.

ПРН 21. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати тексти різних стилів і жанрів.

ПРН 22. Планувати і здійснювати дослідження в галузі  педагогіки та філології на належному рівні.

Всі розробники є штатним співробітниками Львівського національного університету імені Івана Франка.

Гарант освітньої програми: Кочан Ірина Миколаївна – завідувач кафедри українського прикладного мовознавства, д. філол. наук, професор.

До реалізації програми залучаються науково-педагогічні працівники з науковими ступенями та/або вченими званнями.

З метою підвищення фахового рівня всі науково-педагогічні працівники один раз на п’ять років проходять стажування, в т.ч. закордонні.

Програма Fulbright (США) для навчання та проведення досліджень в провідних американських університетах.

Програма академічної мобільності “Мевлана” (Туреччина), що передбачає академічний обмін з турецькими університетами на основі конкурсного відбору учасників.

Програма обміну студентами, викладачами та науковцями з Альбертським університетом в Канаді.

Програма обміну студентами з Поморською Академією в Слупську (Польща). Програма обміну студентами з Університетом Фоджа (Італія).

контролю

2. Практична лексикографія

3. Неологія і неографія

4. Політична комунікація як взаємодія мови і політики

5. Тенденції сучасної фольклористики

6. Українська література ХХ-ХХІ ст. і ключі до постколоніалізму

7. Семіотика перекладу

2. Мікротопоніміка: традиції і перспективи

3. Розвиток теоретичних концепцій українського літературознавства ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

4. Мова та ідентичність в шкільному курсі літератури

2. Синтаксична фразеологія

3. Естетична комунікація

4. Історія українського літературознавства

2. Українська лінгвогеографія

3.Мовна політика та мовна ситуація: світ і Україна

4. Етномузикознавство сучасності

5. Українська література кінця ХХ – поч. ХХІ ст.

6. Українське термінознавство

2. Українська література в середній школі

2. Методологія мовознавчих студій