Чеська мова та література

філологічний факультет

Кваліфікація: Бакалавр філології. Фахівець з чеської мови та літератури, української мови та літератури

Серія УД №14012325 від 31 серпня 2020 р.

Термін дії сертифіката до 1 липня 2030 р.

спеціальність 035 Філологія

спеціалізація 035.038 слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – чеська

Об’єктами вивчення та професійної діяльності бакалавра філології є мови(и) (в теоретичному/практичному, синхронному/діахронному, діалектологічному, стилістичному та соціокультурному та інших аспектах); література й усна народна творчість; жанрово-стильові різновиди текстів; переклад; міжособистісна, міжкультурна та масова комунікація в усній і письмовій формі.

Цілі навчання – підготовка фахівців, здатних розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі філології, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, а саме в діяльності, пов’язаній з аналізом, творенням (зокрема перекладом) і оцінюванням письмових та усних текстів різних жанрів і стилів, організацією успішної комунікації різними мовами.

Теоретичний зміст предметної області становить система базових наукових теорій, концепцій, принципів, категорій, методів і понять філології.

Методи, методики та технології: загальнонаукові та спеціальні філологічні методи аналізу лінгвістичних одиниць, методи і методики дослідження мови і літератури, інформаційно-комунікаційні технології.

Програма передбачає поглиблені знання і практичні навички використання іноземних мов за фахом та створення умов для академічної мобільності і навчання на філологічних факультетах як провідних закладів вищої освіти України, так і за кордоном.

Спеціальна освіта – чеська мова та література, українська мова та література.

Ключові слова: чеська мова, чеська література, українська мова, українська література, переклад.

Викладання здійснюється у формі лекцій, мультимедійних та інтерактивних лекцій, семінарів, практичних занять, самостійного навчання, індивідуальних занять тощо.

Поточний контроль – усне та письмове опитування, оцінка роботи в малих групах, тестування, захист індивідуальних завдань.

Підсумковий контроль – екзамени та заліки з урахуванням накопичених балів поточного контролю.

Державна атестація – державні атестаційні екзамени з дисциплін: «Чеська мова», «Історія чеської літератури», «Сучасна українська літературна мова», «Історія української літератури».

ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК 3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 4. Здатність системно аналізувати головні тенденції історичного розвитку українського народу, цінувати його культурно-історичні та морально-етичні надбання та сприяти розв’язанню актуальних загальнодержавних і суспільних завдань.

ЗК 5. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК 6. Здатність учитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 7. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 8. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 9. Здатність діяти соціально відповідально і свідомо.

ЗК 10. Здатність працювати в команді та автономно.

ЗК 11. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК 12. Здатність цінувати та поважати різноманітність та мультикультурність.

ЗК 13. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 14. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 15. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

ЗК 16. Здатність проведення досліджень на належному рівні.

ФК 2. Здатність використовувати в професійній діяльності знання про мову як особливу знакову систему, її природу, функції, рівні.

ФК 3. Здатність використовувати в професійній діяльності знання з теорії та історії чеської мови.

ФК 4. Здатність аналізувати діалектні та соціальні різновиди чеської мови, описувати соціолінгвальну ситуацію.

ФК 5. Здатність використовувати в професійній діяльності знання про загальні властивості літератури як мистецтва слова, про закони побудови художнього твору, особливості письменницької праці, літературні стилі, наукові методи і школи в літературознавстві.

ФК 6. Здатність використовувати в професійній діяльності системні знання про основні періоди розвитку чеської літератури від давнини до ХХІ століття, еволюцію напрямів, жанрів і стилів, чільних представників та художні явища, а також знання про тенденції розвитку світового літературного процесу та української літератури.

ФК 7. Здатність вільно, гнучко й ефективно використовувати чеську мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя.

ФК 8. Здатність до збирання й аналізу, систематизації та інтерпретації мовних, літературних, фольклорних фактів, інтерпретації та перекладу тексту (залежно від обраної спеціалізації).

ФК 9. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією для розв’язання професійних завдань.

ФК 10. Усвідомлення підсистем мови та здатність аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.

ФК 11. Усвідомлення засад та технологій створення текстів різних жанрів і стилів державною та іноземною мовами.

ФК 12. Здатність здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний (залежно від обраної спеціалізації) аналіз текстів різних стилів і жанрів.

ФК 13. Здатність до надання консультацій з дотримання норм літературної мови та культури мовлення.

ФК 14. Здатність визначати тип тексту і формувати переклад відповідно до його особливостей.

ФК 15. Здатність до організації ділової комунікації.

ПРН 2. Вільно спілкуватись з професійних питань із фахівцями та нефахівцями державною та іноземною мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації.

ПРН 3. Аналізувати головні тенденції історичного розвитку українського народу, аргументувати свої погляди на дискусійні моменти української історії та сучасного суспільного життя.

ПРН 4. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.

ПРН 5. Організовувати процес свого навчання й самоосвіти.

ПРН 6. Розуміти фундаментальні принципи буття людини, природи, суспільства.

ПРН 7. Співпрацювати з колегами, представниками інших культур та релігій, прибічниками різних політичних поглядів тощо.

ПРН 8. Застосовувати філологічні знання для розв’язання професійних завдань.

ПРН 9. Використовувати інформаційні й комунікаційні технології для вирішення складних спеціалізованих задач і проблем професійної діяльності.

ПРН 10. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів.

ПРН 11. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію чеської мови і літератури і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності.

ПРН 12. Характеризувати діалектні та соціальні різновиди чеської мови, описувати соціолінгвальну ситуацію.

ПРН 13. Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.

ПРН 14. Знати принципи, технології і прийоми створення усних й письмових текстів різних жанрів і стилів державною та іноземною мовами.

ПРН 15. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.

ПРН 16. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації).

ПРН 17. Використовувати чеську мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя.

ПРН 18. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.

ПРН 19. Окреслювати основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну філологічну галузь, пояснювати їх взаємозв’язок у цілісній системі знань.

ПРН 20. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

ПРН 21. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання.

ПРН 22. Перекладати тексти різних стилів і жанрів.

ПРН 23. Мати навички управління комплексними діями  або проєктами при розв’язанні складних проблем у професійній діяльності в галузі обраної філологічної спеціалізації та нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

ПРН 24. Мати навички участі в наукових та/або прикладних дослідженнях у галузі філології.

ПРН 25. Знати історію чеської літератури, аналізувати й інтерпретувати літературні твори, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності.

З метою підвищення фахового рівня всі науково-педагогічні працівники один раз на п’ять років проходять стажування, в т.ч. закордонні.

Програма Fulbright (США) для навчання та проведення досліджень у провідних американських університетах.

Програма академічної мобільності “Мевлана” (Туреччина), що передбачає академічний обмін з турецькими університетами на основі конкурсного відбору учасників.

Програма обміну студентами, викладачами та науковцями з Альбертським університетом в Канаді.

Програма обміну студентами з Поморською Академією в Слупську (Польща).

Програма обміну студентами з Університетом Фоджа (Італія).

контролю

2. Народознавство

2. Основи наукових (літературознавчих) філологічних досліджень

2. Польська фразеологія

3. Огляд історії слов’янських літератур

2. Перечитування української класики

4. Основи міжкультурної комунікації

5. Постмодернізм у слов’янських літературах

2. Польський словотвір

3. Актуальні питання української фразеології

2. Методика викладання польської мови як іноземної

2. Соціолінгвістика: досвід України

3. Проблемні питання української ономастики

4. Польська література у Львові і Галичині

2. Методи і практика сучасного літературного дослідження

2. Історія української лексикографії

2. Українська пунктуація